Топоніміка Делятинщини

                                              

(все выделения и примеч - авт, Ворон СС)

 

 

З давніх давен людина цікавиться географічними назвами. У працях грецьких і римських істориків та географів можна знайти спроби пояснити окремі географічні назви. Тому цілком закономірно, що наукова дисципліна, що займається вивченням походження і розвитку географічних назв, їхніх форм і змісту, походить від грецького слова «топоніміка», в основі якого лежать слова «топос» - місцевість, місце та «онома» - ім'я, назва.

 

Делятинщина охоплює долину верхнього Пруту (південна та північно-східна частина Надвірнянського району Івано-Франківської області) та включає території сіл:

 

1. Білі Ослави
2. Воронєнка
3. Ворохта
4. Горішній Майдан
5. Делятин
6. Добротів
7. Дора
8. Заріччя
9. Красна
10. Ланчин
11. Лоєва
12. Луг
13. Микуличин
14. Саджавка
15. Середній Майдан
16. Татарів
17. Чорний Потік
18. Чорні Ослави
19. Яблуниця
20. Ямна
21. Яремче.

 

Більшість із них згадано в Йосифінській метриці (перший поземельний кадастр Галичини) у 1787- 1790 роках. Окремі дані знаходимо в документах 1820 року.

 

Матеріали у такому об'ємі публікуються вперше.

 

Площа Делятинщини в 1787-1820 роках виносила понад 100 тисяч гектарів.

На ній тоді згадувалось понад 646 топонімів. Найбільше з них у Делятині, Дорі, Білих Ославах, Микуличині та Ямній (таблиця І).

 

 

Таблиця 1.    Кількість топонімів по населених пунктах Делятинщини в 1787-1820 роках

 

 

№ п/п	Населені пункти	Кількість топонімів	1 топонім на площу в моргах
1.	Білі Ослави	80	99
2.	Горішній Майдан	42	126
3.	Делятин	105	82
4.	Дора	89	109
5.	Заріччя	58	96
6.	Красна	27	160
7.	Ланчин	25	121
8.	Лоєва	45	54
9.	Луг                     (1820)	17	400
10.	Микуличин       (1820)	77	844
11	Саджавка	22	184
12.	Чорний Потік	46	42
13.	Чорні Ослави	37	215
14.	Яблуниця	33	1151
15.	Ямна	75	138
Разом:		646 назв	100.0 % топонімів

 

Виявлені топоніми, в основному, українського та румунського походження (таблиця 2).

 

 

Таблиця 2.                                       Походження назв топонімів

 

Кількість		% %
Всіх топонімів	646	100.0
В тому числі:   -  від  українських слів	602	93.2
-  від  татарських слів	1	0.2
Змішані            -  від  румунських  та  українських слів	26	4.0
Невідомого походження	17	2.6

 

 

 

Українські топоніми, в свою чергу, можна поділити на декілька груп за особливостями походження (таблиця 3).

 

 

Таблиця 3.                           Групи топонімів українського походження

 

Суб'єктивні особливості об'єктів	179	29.7
Фауна та флора	124	20.5
Об'єкти релігійного культу	14	2.3
Історичні особи, події, місця	15	2.5
Власність на об'єкти	97	16.1
Форма діяльності людини	59	9.8
Слова незрозумілого значення	115  (!!!)	19.1
Всього:	602	100.0

 

Значна кількість топонімів пов'язана з суб'єктивними особливостями об'єктів.

Сюди відносяться топоніми, що походять від геоморфологічних особливостей території, форм та розмірів урочищ, відносного положення об'єкта, особливостей ґрунтів та вод (таблиці 4 - 9).

 

 

Таблиця 4.         Структура топонімів, що походять від суб'єктивних особливостей об'єктів

Геоморфологічні особливості території	80	44.6
Форма та розміри урочищ	17	9.5
Відносне положення об'єктів	30	16.8
Особливості ґрунту	22	12.2
Особливості вод	30	16.8
Всього:	179	100.0

 

Таблиця 5.         Топоніми, що походять від геоморфологічних особливостей території

 

Бердо	Грунь	Остра  Гора	Постілка
Вертепчик	Грунець	Острий	Причілок
Вертіп	Діл	Перебій	Пробій
Верх	Ділки	Перелука	Пробоєць
Вершок	Ділок	Перемиска	Царок
Вікнога	Перелука	Переніз	Рівенька
Гірка	Долинки	Перенизина	Рівня
Гірки	Жоліб	Перетичина	Розтоки
Гладкий	Жолібок	Печери	Сага    (поточина)
Глибокий	Завалючка	Печище	Пагірок
Глубічки	Звір	Плаз	Стіг
Гора	Кіпець	Плитка	Стільці
Горб	Клинка	Плитня	Стовпа
Горба	Клинці	Площа	Тісний
Горбатка	Кривий  Грунь	Погребнич	Чорногора
Горбець	Купинове	Поділ	Чорногорець
Горби	Лаби	Подерка	Ями
Горбиньки	Логи	Подина	Ямища
Горбки	Маковиця	Подра	Ямки
Гребінь	Мищина	Полички	Яр
			Ярів

 

Таблиця 6.                  Топоніми, що походять від форм та розмірів урочищ

 

Велике     Поле	Кривий   Потік	Круглий	Рівний
Великий  Верх	Кривець	Кружок	Рівня
Великий  Горб	Кривуля	Кут	Стрімкий
Довга      Хаща	Кругле	Кути	Тісний
			Широкий   Клин

 

 

Таблиця 7.                  Топоніми, що походять від відносного положення об'єктів

 

 

Вижний     Лаз	Між  Колодами	Підкізів	Середнє
Горішна    Дорога	Над   Звором	Підсмерека	Середниця
Долішній  Завій	Нижній  Лаз	Підсмерічок	Середній  Пагірок
Закут	Обіч	Під  Тисою	Середні    Збіри
Запідки	Осередок	Підхоросна	Убіч
Заріка	Підвисоке	Побічне	Частина
Заріччя	Підзавій	Прилука
Країще	Підкамінь	Припірець

 

 

Таблиця 8.                  Топоніми, що пов'язані з особливостями ґрунтів

 

Багнистий	Камінь	Кам'янка	Мочихвіст
Глиняний	Камениця	Млачки	Облаз
Гнилиця	Каменище	Мокра   Стіна	Сага  Трясовична
Гниляки	Камінна       Гора	Мочар	Чернеча
Дуднівка	Камінний    Потік	Мочари
Дудниська	Каменецька Гора	Мочарувата Сіножать

 

 

Таблиця 9.                  Топоніми, що пов'язані з особливостями вод

 

Багно	Керниці	Росолотвин	Червона     Рудка
Білий   Потік	Кернички	Саджавочка	Червоний  Потік
Вода	Нетеча	Солонець	Черлена     Склиза
Водиця	Чиста  Сигла	Солище	Черлений
Зелена Керниця	Потік	Студена    Керниця	Чорна    Керниця
Кадовб	Потічки	Студений  Звір	Чорний  Потік
Кадовбець	Потічок	Сухий       Потік
Капливець	Росіл	Темний     Звір

 

 

Окрему групу складають топоніми, що пов'язані з назвами рослин, тварин, стихійними лихами (таблиці 10-14).

 

 

Таблиця 10.                Структура топонімів, що походять від назв рослин та тварин

 

Назви рослин	63	50.8
Назви тварин	10	8.I
Характер та особливості рослинного покриву	36	29.0
Стихійні  лиха	15 (12 - ???)	12.1
Всього:	124	100.0

 

 

Таблиця 11.               Топоніми, що походять від назв рослин

 

Березина	Ілемський	Смерековий Ліс	Явірний
Березники	Кидра	Смеречки	Явірник
Березники	Коло  Явора	Сосноватий	Явірники
Березниковата	Кропива	Тирса	Явірниківський
Березова	Кропивниця	Тирсовата  Сіножать	Явірниковатий
Березня	Кут  Трепети	Тисів	Явірницький
Буковий ліс	Липники	Трепетина	(Я-) - Вірчик
Буковина	Ліщина	Чемериця	Яворова
Буковинка	Морквинець	Черешневий  Потік	Ялина
Бучина	Підсмерека	Черешнів	Ялинка
Верх  Папороти	Підсмерічок	Шишня	Яловий
Вільховець	Під  Тисою	Щавка	Ясенець
Грабин	Пшеничниська	Яблінка	Ясен овець
Грабова	Пшеничниця	Яблуниця	Ясень
Грушки	Растовий	Явір	Ясінник
Жереби	Смереки	Явірки

 

 

Таблиця 12.                Топоніми, що походять від назв тварин

 

Борсук	Ворониця	Комарник	Яструбів Потік
Борсуки	Капушник	Медвежа  Погар
Вовче  Поле	Комар	Хом'як

 

 

Таблиця 13. Топоніми, шо походять від характеру та особливостей рослинного покриву

 

Вонячка	Лазок	Лісок	Поляниця
Вонячки	Луг	Ліснів	Поляниці
Гаї	Луги	Лисина	Полянки
Голиця	Корости	Перелісок	Садки
Дебриця	Корчі	Перелуг	Хащі
Запуст	Корчівець	Пліш	Царина
Зелениця	Лиса  Гора	Половуха	Царинки
Лаз	Лисак	Поляна	Чорний  Ліс
Лази	Ліс	Полянка	Чорногора

 

 

Таблиця 14.               Топоніми, що походять від стихійних лих

 

Залім	Погар	Погарище	Пожар
Заломисте	Погар  Колодниста	Погарки	Пожижевська
Згари	Погарець	Погарця	Поломистий

 

 

Ще одна група топонімів зобов'язана своєму походженню релігійним відносинам. Вони пов'язані з іменами християнських і поганських богів та культовими спорудами (таблиці 15-16).

 

 

Таблиця 15.              Структура топонімів, що пов'язані з об'єктами релігійних культів

 

Імена поганських богів	9	64.3
Імена християнських богів	2	14.3
Культові споруди	3	21.4
Всього:	14	100.0

 

 

Таблиця 16.                         Топоніми, що пов'язані з об'єктами релігійних культів

 

Імена поганських богів	Імена християнських богів	Культові споруди
Велесниця	Богова  Керниця	Крижацький
Велище	Боговець	Монастир
Велеса		Хрести
Дівиче
Дівоче
Кострабки
Марин  Кут
Підхоросна
Поросна

 

Незначну за кількістю групу складають топоніми, що пов'язані з історичними особами, подіями, місцями (таблиці 17-18).

 

 

Таблиця 17. Структура топонімів, що пов'язані з історичними особами, подіями, місцями

Органи влади, вищі верстви	7	46.7
Рештки поселень, укріплень	5	33.3
Тип власності землі	3	20.0
Всього:	15	100.0

 

 

Таблиця 18.              Топоніми, що пов'язані з історичними особами, подіями, місцями

 

Органи влади, вищі верстви	Рештки поселень, укріплень	Тип власності землі
Боярський  Потік	Валище	Вібче
Боярчик	Городище	Вібчина
Жовнірський  Брід	Двориська	Вівчина
Княжий  Ліс	Замчище
Малева   Гора	Таборище
Чернецьке
Чернеча  Дорога

 

 

Досить цікавими в етнографічному плані є топоніми, що складають окрему групу і походять від власних імен (таблиці 19-21).

 

 

Таблиця 19.  Структура топонімів, що походять від назв, імен та прізвищ власників   

 урочищ

Назви топонімів	10	10.3
Назви етнонімів	6	6.2
Назви антропонімів	81	83.5
Всього:	97	100.0

 

 

Таблиця 20.              Топоніми, що походять від назв топонімів та  етнонімів

 

Назви  топонімів	Назви  етнонімів
Добротівська  Стіна	Гоцилів      Потік
Дорівська        Стіна	Гуцулова   Сіножать
Зеленецький   Потік	Ляхова       Мочар
Іванівський     Ліс	Москалева Сіножать
Краснецький  Ліс	Татарів
Краснецька     Пожар	Татарське   Роздоріжжя
Лоєвська         Стіна
Париський      Потік
Чорнянський  Ліс
Яблонецький

 

Таблиця 21.                          Топоніми, що походять від антропонімів

 

Абрамкова     Погара	Захаркові    Поляни	Оришкове   Поле	Токанів     Потік
Абрамцьова  Полянка	Звирличин  Потік	Панський    Потік	Томаців
Бабин Гріб, Б.Жолібок	Іванівка	Петринева   Лука	Угринців   Потік
Бабина           Погар	Иорошів  Лаз	Пітулів        Верх	Хамців
Барилівська  Погар	Касів       Сад	Попів   Діл	Холявин    Сінокіс
Борисівка	Климникове Поле	Поповець	Чепелівка
Васківка	Клинців        Потічок	Поповичів  Звір	Шевелівка
Вервадчин   Жоліб	Книшівка	Попівська   Поляниця	Шепелянка
Гаврилець	Когутів   Гребінь	Попівське   Пасовище	Щербанове  Поле
Гершків    Кружок	Козарів   Луг	Роганова     Полянка	Юрина         Погар
Дамачин	Колодійське Пасовище	Родичів       Ліс	Якимівські  Поля
Данилкове Поле	Кончурчин Пустошак	Романців   Потік	Ялдошків  Пустошак
Даркове	Копернечин	Семанців   Лаз	Яремова    Погар
Дердюків   Жоліб	Кописткове  Поле	Семківське Пасовисько	Яремієва   Погар
Дмитрівка	Костричів   Ліс	Серилів     Потік	Яремче
Дувидів	Куликова    Лука	Сериловець	Яриновець
Дудурина  Лука	Лучицева    Лука	Смотричів	Грошів
Дяківка	Лучичові     Потічки	Стасівський    Ліс	Яськове
Жигалів	Мартишкова  Сіножать	Стефанишин  Лаз
Захарі	Мельників      Потік	Сумашин
Захарків   Вершок	Мельникова    Хаща	Тимофіїв  Грунь

 

 

Внаслідок господарської діяльності людини виникли топоніми, що можна o6'єднати в окрему групу (таблиці 22-27).

 

 

Таблиця 22.              Структура топонімів, що пов'язані з діяльністю людини

 

Способи знищення лісів	10	17.0
Способи і форма використання землі	12	20.3
Випас і годівля худоби	18	30.5
Промислова діяльність людини	6	10.2
Шляхи сполучення	13	22.0
Всього:	59	100.0

 

 

Таблиця 23.              Топоніми, що пов'язані зі способом винищування

 

Заруб	Посіш	Росіш	Росішний	Чертежина
Посіки	Почерт	Росішне	Чертеж	Вертежі

 

 

Таблиця 24.              Топоніми, що походять від способу й форми  використання землі

 

Городець	Пасовище	Поля	Старе   Поле
Городик	Пасовищне	Пшеничниська	Старина
Дорожиська	Поле	Пшеничнище	Толока

 

 

Таблиця 25.              Топоніми, що пов'язані  із випасом  та  годівлею худоби

 

 

Місця випасу та годівлі худоби		Види худоби, що випасалась
Кошари	Стаї	Бараники	Свинний
Кошариська	Стаїще	Кобильниця	Свинянка
Кошарки	Стайки	Кізів	Свинярка
Скотарки		Свининець	Свинячий
Стаєчний  Грунь		Свинна	Телище

 

 

Таблиця 26.              Топоніми, щопов'язані  з промисловою  діяльністю людини

 

Баньки	Жупа	Шиб'янка
Вапнярки	Карат	Мочила

 

 

Таблиця 27.              Топоніми, що пов'язані зі шляхами сполучення

 

 

Броди	Перехідня	Цісарська   Дорога
Жовнірський   Брід	Перехідці	Червоний   Вивіз
Кривий   Вивіз	Перехрести	Чернеча      Дорога
Містки	Перехрестя
Мости	Татарське   Роздоріжжя

 

 

Як вже наведено вище, окремо виділено топоніми, що походять від української та румунської мов (таблиці 28-29).

 

 

Таблиця 28.              Структура походження змішаних українсько-румунських топонімів

 

Румунські слова	9	34.6
Румунський корінь і українське закінчення	8	30.8
Український корінь та румунське закінчення	8	30.8
Український корінь та румунське і українське закінчення	1	3.8
Всього:	26	100.0

 

Таблиця 29.              Топоніми українсько-румунського походження

 

Румунські слова	Румунський корінь і українське закінчення	Український корінь та румунське закінчення	Український корінь та румунське і українське закінчення
Гига	Арджалушний	Багнишора	Цапулець
Кічера	Гижки	Божескул
Клива	Кічерки	Млакошари
Куратул	Кливка	Пожератул
Ледескул	Магурка	Ставіора
Магура	Мінчелини	Ставнишора
Рипа	Рипки	Цапул
Семшори	Сиголка	Шишера
Сигла

 

* * *

 

Населення і загальні риси господарювання

     Формування та розвиток Делятинщини в XV - середині XVII століття

 

Назва Делятинщини походить від назви її найбільшої й найстаршої місцевості, господарського, культурного й довгий час адміністративного і судового центру - Делятина.

Вперше з назвою цього міста зустрічаємося на порозі XV століття. Під 9 березня 1400 року записано, що «Vladislaus II rex Steczkoni et Iwaschkoni fratribus Nyegovyeczy villas in districtu Colomiensi circa fluvium Pruth dictas Dalathyn, Lanczin, Sadzawka... iure haereditario donat» ¹. Отримавши згадані місцевості обидва колишні бояри, а відтак шляхтичі Неговичі, від найбільшого маєтку, що став центром їх володінь, почали себе звати Далятинськими.

24 травня 1404 року від­булося розмежування земель Тисменичан та Грабівця й при тому, крім інших, в якості свідка знаходився пан Стецько Далятинський. Згодом, влітку 1409 року той же «пан Стецько Далятьнский» був присутнім при акті продажу села Тростянця ².

 

100

 

Пізніші власники Делятина згадані в середині XV століття. В документах латинською мовою від 1440 року згадується «Iwaschko Delathinsky», з 1443 року - «Melesko Delatin», з 1448 року -«Steczko Delathinsky» і «Stecko Delathin», а р 1463 року «Costhko Delathinsky»³.

Відтак під 1515 роком маємо відомості про Delathyn, а з 1579 року про Dellatin, Delatin і Delathin ⁴.

На карті Покуття, яку в 1640 роках зладив французький інженер на польській служби Боплан, позначена місцевість Delatine, а в пізніших документах та на судових і громадських печатках постійно згадується Delatyn ⁵ (Делятин).Ця назва протрималася до 1950 років, коли з легкої руки зайд необгрунтовано введено назву Дєлятін. Останню не санкціоновано жодним урядовим документом, та проте введено в обіг, як «очевидний» відповідник російської назви «Делятин», яка якби повстала від дієслова «дєліть».

Про походження назви Делятина маємо цілу низку здогадів та псевдонаукових пояснень, що, як витвір народної етимології, з'явилися на зламі 19 / 20 століть, а також кілька спроб наукового виведення назви з 1940-50 років. Всі вони виникли тоді, коли вживалася виключно назва Делятин, тому відносяться лише до неї. Так, між народом, зокрема між особами, які дещо вміли читати й часто бували серед землемірів та урядників місцевого суду й податкового уряду, зародилося намагання зв'язати назву Делятина з іменами різних визначних осіб легендарної старовини. Дехто вважав, що назва Делятина й Шевелівки походить від імен двох братів, що жили тут, а саме від Деля й Шевеля.

В цьому поясненні простежується відгук факту з XVІІ століття, коли поруч з Делятином і незалежно від нього існувала Шевелівка, яка відтак стала присілком першого, але ж тут відчувається теж слід легенди, відомої зі шкільного підручника історії про двох братів засновників Риму.

Більшість мешканців Делятина виводили назву свого міста від прізвищ інженерів чужого походження, які в свій час прислужилися для Делятинщини. З оповідань урядників делятинці дізналися, ніби «на місці Делятина й Заріччя колись було велике озеро, а відтак непрохідне болото», яке осушено таким способом, що коло Добротова прокопано глибокий рів та спущено ним  воду з озера і болота. На думку одних прихильників цієї легенди прокопати рів мав наказати один інженер на прізвище Де- ля Тин, а на думку інших, - це мали зробити два інженери, а саме Деля та Тин.

В середовищі осіб, що вчилися в гімназії та вивчали там латинську мову, з'явилися спроби виводити назву Делятина від тих латинських дієслів, що дивним збігом обставин мали supinum: delatum. Так, делятинський суддя з 1921-1933 років М.Сміх вважав, що назва Делятина повинна походити від дієслова defero, deletum та означає місце, куди гірське населення протягом довгих століть зносило ним заготовлені продукти тваринництва й тут вимінювало їх за продукти землеробства, принесені мешканцями підгірських і рівнинних сіл .

Студент Львівської вищої торговельної школи, що походив з Делятина, Я.Герус, влітку 1934 року виготовив монографію про Делятин, в якій дотримувався думки, що «kiedes staly tu zelazne kohorty rzymskie, ktore, mozliwie, zniszczywszy osiedla tubylczych plemion, nadaly tej miejscowosci nazwe Delatyn od wyrazu lacinskiego deleo - niszcze»⁷.

Делятинський парох з 1946-1955 років Л.Головацький, що молодим теж деякий час перебував у Делятині, був прихильником іншої версії. Він вважав, що «римляни, що їх імперія своїми границями сягала поза Карпати, ... висилали сюди невигідних їм людей на заслання. Таким місцем заслання мав бути теперішній Делятин, бо латинське слово deferro - означає: «засилаю». Дальші форми того слова є: deferre, detuli, delatum.  Delatum -- місце заслання, яке з часом перемінилось у Делятин»⁸.

Очевидно, перераховані здогади та пояснення походження назви Делятин оперті на випадковому збігу звучання різних слів, тому позбавлені наукової цінності.

Не диво теж, що виходець з Делятина, історик М.Струмінський дав своє пояснення назви рідного міста. З архівних документів та з монографії І.Крип'якевича «З історії Гуцульщини» (1929), він знав, що на Прикарпатті в XV столітті жили Івасько, Костко, Мелешко та Стецько Делятинські. Врахувавши це він став твердити, що «…свою назву Делятин дістав від представників української шляхти Делятинських, які вперше тут поселилися…» ⁹.

Але автор наведених міркувань, як не дивно, не взяв до уваги того факту, добре відомого історикам та топонімістам, що в XІІІ - XV століттях зв'язок між прізвищами феодалів та назвами їх родових маєтків був діаметрально протилежним, бо ж не феодали давали тоді назву маєткам від своїх прізвищ, а, навпаки, - прізвища феодалів походили від назв їхніх маєтків. Не диво теж, що хоч би в згаданому вище документі з 1404 року згадуються Угорницькі з Угорник, Грабовецькі з Грабівця та Делятинські з Делятина, а власниками багатьох сіл в Коломийському повіті в 1579 році були Хотимирські, Блудницькі й Турецькі, що походили з таких покутських місцевостей як Хотимир, Блюдники та Турка ¹⁰.

В документі з 1440 років   ???

101

 

Домашні промисли та ремесла

 

Перш, ніж перейти до детального розгляду питання, зупинимось на ремісничих справах Галичини. В 1781 році в Галичині нараховувалось, крім інших, 2 рукавичники, 7 цукровиків, 63 капелюшники, 359 мулярів, 418 слюсарів, 608 столярів, 2837 кравців, 4587 млинарів, 5313 шевців, 10018 шинкарів, 17863 ткачів ¹.

Замкнутість натуральнного господарства в минулому зумовила необхідність самостійного виготовлення усіх потрібних предметів побуту.     І.Ой писав (за автором):

«…Домашний промисел тут дуже мало розвинений. Гуцул звичайно аж тоді на него видається, як вже «нема звідки…(!) найбільш занимаються столярськими та теслярськими роботами... Виробляють ґонти, ріжні терниці, начиня деревяні..., крісла, столики и канапки оріхові, коновки, бербениці... Все те провадять шкапєтем... до поблизьких міст: Косова, Кутів, Коломиї и Делятина... Такі вироби вимінюють на зерно т. є. кукурузи…» ².   Проте, В.Шухевич писав ³, що в жодному іншому закутку Русі домашні промисли не відігравали такої важливої ролі, як на Гуцульщині.

У XIX столітті народні промисли зберігають риси, характерні для натурального господарства, а вже з початку XX століття відчутнішими стають зміни в їх структурі, технологічних процесах тощо. У кожній родині важливе місце займала переробка рослинної та тваринної сировини. Свідченням обробки льону, конопель та вовни є те, що ще до першої половини І тисячоліття н.е. відносяться знахідки тут прядильно-ткацького знаряддя.

 

Станом на 1926/1927 роки кількість ремісників на Делятинщині складала ⁴:

 

Населені пункти	Спеціальність ремісників
Делятин	4	3	3	1	7	9	3	1	1	2	9	7	9	4	1	4	-	-	68
Дора			2		1			1					2						6
Яремче									1			1	1				1		4
Ямна											1		1			4			6
Красна					2	1							1						4
Ланчин		1	3		7	3				3	5	2	6			9			39
Лоєва																			0
Луг			1						1							2			4
Майдан Горішній																			0
Майдан Середній					2				2				3					1	8
Микули-чин		1	1		3				2	2	2	2	2	1				1	17
Ослави Білі					1		1		3				1						6
Ослави Чорні					2	1			1										4
Потік Чорний			1						1										2
Саджавка					1				2										3
Заріччя			1		2				1		1		1			3			9
Разом:	4	5	12	1	28	14	4	2	15	7	18	12	27	5	1	22	1	2	180

 

P.S. (VoronSS)            - Но совсем не указаны: 

 

- из 2 рукавичників         (?!)                                - НО  сколько было реально ???

- из 63 капелюшників     (?!)

- из 4587 млинарів           (?!)

- из 10018 шинкарів        (?!)

 

стр. 324